Кумедні бородані в довгих ковпаках захопили українські оселі, і не дивно ‒ від них віє теплом і затишком. Такий гном стоїть цілу зиму, зустрічає гостей і піднімає настрій одним своїм виглядом. А найкраще те, що зробити його можна за вечір із того, що вже є вдома. Старий светр, розпарована шкарпетка, клаптик хутра ‒ ось і всі скарби. Далі розберемо, з чого й як змайструвати власного гнома.
Які матеріали знадобляться
Головна принада гнома в тому, що для нього не треба нічого купувати. У хід ідуть залишки тканини, старі речі та дрібний декор. Досить лише правильно підібрати відтінки, щоб фігурка вийшла гармонійною.
Ось базовий набір для роботи:
- цупка тканина, фетр або старий светр для тулуба;
- клаптик рожевої чи бежевої тканини для носика;
- штучне хутро з довгим ворсом для бороди;
- наповнювач ‒ синтепон, а для стійкості гречка чи рис;
- нитки в тон, ножиці, клейовий пістолет;
- декор: ґудзики, банти, мереживо для оздоблення.
Особлива роль у гнома належить бороді. Її роблять зі штучного хутра з довгим ворсом, і саме вона надає фігурці характеру. Ніс ‒ друга впізнавана деталь, його викроюють із рожевої чи бежевої тканини.
Найтепліші прикраси народжуються не в магазині, а зі старих речей, яким дарують нове життя.
Наповнювач обирають залежно від задуму. Для м’якої іграшки досить синтепону, а щоб гном стійко стояв, у денце додають гречку чи рис. Така природна вага не дає фігурці перекидатися.
Побудова викрійки гнома
Викрійка ‒ основа шитого гнома, і будують її під бажаний розмір. Головне ‒ дотримати пропорції: високий ковпак, кругленький тулуб і маленькі ручки. Точні розміри не критичні, фігурку легко зробити більшою чи меншою.
Ось які деталі знадобляться при розкрої:
- Дві заготовки тулуба з основної тканини.
- Коло для денця, щоб гном стояв стійко.
- Чотири деталі ручок, дві з них дзеркальні.
- Трикутник ковпака з в’язаної тканини чи фетру.
- Кружечок для носика з тілесної тканини.
Не забувайте про припуски на шви ‒ по краях додають кілька міліметрів. Без них зшита фігурка вийде замалою. Ручки роблять у дзеркальному відображенні, щоб вони дивилися в різні боки.
Ковпак ‒ окрема важлива деталь. Його викроюють широким трикутником, а тоді склеюють чи зшивають по краях. Довгий ковпак, що спадає набік, ‒ це класика скандинавського гнома.
Як вирізати бороду
Борода зі штучного хутра потребує акуратності при розкрої. На звороті матеріалу креслять трикутник потрібного розміру. Саме на виворітному боці, щоб не помилитися з напрямком ворсу.
Досвідчені майстри радять різати хутро не ножицями, а гострим ножем. Лезом ведуть по виворітній стороні, ворсом донизу. Так ворс не зрізається по краях, і борода виходить пишною та рівною.
Дрібниці вирішують усе: саме акуратна борода й носик роблять гнома по-справжньому живим.
Майстер-клас із тканини
Коли всі деталі викроєні, починається найцікавіше ‒ збирання. Шитий гном виходить акуратним і довговічним, тож варто трохи повозитися. Рухаємося послідовно, крок за кроком.
Спершу зшивають дві заготовки тулуба, лишаючи низ відкритим. Потім пришивають кругле денце, у яке закладають наповнювач для стійкості. Тулуб набивають синтепоном, формуючи округлу форму.
Далі кріплять ковпак і бороду ‒ це обличчя гнома. Хутряну бороду приклеюють чи пришивають знизу, а зверху опускають ковпак. Між ними лишається місце для носика, який кріплять останнім.
Наостанок додають ручки та декор. Рукавички-ручки пришивають з боків тулуба, а низ оздоблюють мереживом чи ґудзиками. Такий гном своїми руками готовий прикрасити полицю чи стіл.
Швидкий гном зі шкарпетки
Якщо шити ніколи, є простіший шлях ‒ гном зі шкарпетки. Тут майже всі деталі вже готові, лишається їх зібрати. Цей спосіб ідеальний для новачків і роботи з дітьми.
Найкраще підходять махрові щільні шкарпетки. Принцип простий: одна шкарпетка стає тулубом, інша ‒ ковпаком. Тулуб набивають утеплювачем, а для стійкості додають гречку чи рис у денце.
| Деталь гнома | Зі шкарпетки | Зі светра |
|---|---|---|
| Тулуб | Набита частина шкарпетки | Зшитий циліндр із рукава |
| Ковпак | Верхня халява шкарпетки | Трикутник із в’язки |
| Ніс | Обмотана частина п’яти | Кружечок тканини |
| Борода | Штучне хутро | Штучне хутро |
За таким самим принципом роблять гнома зі старого светра. З в’язаного виробу вирізають трикутник, який стає ковпаком, а з рукавів ‒ ручки й тапочки. Скандинавський новорічний гном зі светра виходить особливо теплим і фактурним.
Ніс кріплять по-різному залежно від матеріалу. Його роблять із обмотаної частини п’яти шкарпетки або з окремого кружечка тканини. Голову й тулуб скріплюють ниткою, попередньо набивши утеплювачем.
Варіанти оформлення гнома
Базовий гном ‒ лише початок, адже образ легко змінювати деталями. Саме оздоблення перетворює однакові фігурки на несхожих персонажів. Тут варто дати волю фантазії та поекспериментувати.
Ковпак пропонує найбільше простору для творчості. Його роблять смугастим, однотонним чи з помпоном на кінчику. Довгий ковпак, що спадає на очі, надає гному сонного й милого вигляду.
Борода теж буває різною за формою й довжиною. Пишна борода до підлоги робить гнома статечним, а коротенька ‒ грайливим. Колір хутра підбирають під загальну гаму фігурки.
Дрібний декор довершує образ остаточно. Ґудзики-очі, крихітні окуляри, шарф чи торбинка з подарунками ‒ усе це оживляє гнома. Головне не перевантажити фігурку, щоб деталі не сперечалися між собою.
Поширені помилки новачків
Перший гном рідко виходить ідеальним, і це нормально. Та кількох типових промахів легко уникнути, якщо знати про них заздалегідь. Найчастіше страждає саме стійкість фігурки.
Ось на що варто зважати:
- замало ваги в денці, через що гном перекидається;
- надто рідке набивання, і тулуб виходить м’яким;
- крива борода через поспіх при розкрої хутра;
- завеликий ковпак, що ховає всю фігурку;
- невдале поєднання кольорів тканин.
Найчастіша помилка ‒ хисткий гном, який не стоїть. Рятує додаткова вага в денці: жменя гречки чи рису вирішує проблему. Щільне набивання тулуба теж додає фігурці форми та стійкості.
Ідеї для сімейної колекції
Гноми ‒ це та рідкісна прикраса, яку хочеться робити знову й знову. Щороку до колекції легко додати нового бороданя в іншому кольорі. Поступово збирається ціла родина, у кожного члена якої свій характер.
Кольори підбирають під настрій і стиль оселі. Класика ‒ червоний із білим, скандинавський стиль ‒ сірий із бордовим. Гноми своїми руками в єдиній гамі виглядають як справжня команда.
Долучайте до роботи дітей ‒ їм особливо подобається набивати тулуб і клеїти бороду. Простий гном зі шкарпетки цілком під силу дитячим рукам. Такий сімейний вечір за творчістю запам’ятається не гірше за саме свято.
Тепла прикраса, зроблена власноруч
Новорічний гном ‒ це той випадок, коли зі старих речей і клаптиків народжується справжня магія свята. Шитий за викрійкою чи швидкий зі шкарпетки, він однаково дарує тепло й затишок. Почніть із простого варіанта, а коли відчуєте смак, спробуйте пишнішого гнома з тканини. Зроблений власними руками, він стане не просто прикрасою, а частиною родинної традиції, яку приємно продовжувати рік за роком.
